Подія об’єднала представників уряду, бізнесу, фінансового сектору та міжнародних інституцій. Учасники обговорили основні ризики для економіки, готовність бізнесу до важкої зими, підтримку та фінансування компаній, відновлення виробництва, енергетику й логістику в умовах посилення російських атак.
Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Великий удар по великому бізнесу». До дискусії долучилися керівники компаній Kernel та Intertop Ukraine, а також Міністерства економіки та довкілля України.
Металургія на межі
«Ситуація в металургії катастрофічна. У вересні був тиждень, протягом якого Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі. Розбито абсолютно всі заводи. Влучання були по декілька разів. Загинуло багато людей. На сьогодні ми зупинені», — сказав Олександр Водовіз.
За його словами, для запуску доменної печі на пошкодженій російськими обстрілами Запоріжсталі потрібно щонайменше $50 млн, тоді як вартість самої печі становить близько $500 млн. Водночас чинні державні програми відновлення передбачають значно менші обсяги підтримки — зокрема, до 2–5 млн грн для малого бізнесу.
Інвестиції у відновлення української металургії оцінюються в мільярди доларів. При цьому, за словами Олександра Водовіза, системного рішення для підтримки великого бізнесу, від якого значною мірою залежать малі та середні компанії, наразі немає.
«Ситуація в економіці надзвичайна. Не можна жити в надзвичайній ситуації та ухвалювати традиційні рішення», — додав він.
Рішення про інвестиції у відновлення підприємств залежить від трьох головних чинників: російських атак, блокади портів, яка обмежує експорт продукції, та торговельних обмежень на ринку Євросоюзу — екологічного мита CBAM і скорочення квот на імпорт сталі.
«Розв’язання цих проблем дасть відповідь на те, чи ми прямо зараз запускаємося, чи ні», — пояснив Олександр Водовіз.
Потрібна державна підтримка
Окремо він наголосив на необхідності змінити підхід до державної підтримки великого бізнесу.
«Ми не просимо державу нас фінансувати чи давати гранти. Ми хочемо працювати на рівних умовах. Наприклад, ми не маємо доступу до Ukraine Facility. Сьогодні бізнесу важливо, щоб держава не створювала нових бар’єрів і не збільшувала податкове навантаження. А головна проблема, що на сьогодні немає рішень від уряду для великого бізнесу, які б дозволили підтримати стовпи української економіки. Немає плану від держави, який би хотілося почути. Що далі? Бізнес живе в режимі планування на місяць, ніхто не дивиться дальше пів року», — сказав керівник офісу генерального директора Метінвесту.
За словами заступниці міністра економіки та довкілля Дарії Марчак, цього року на програми Мінекономіки з урахуванням програм Мінагрополітики передбачено близько 45 млрд грн: приблизно 35 млрд грн із загального фонду та близько 10 млрд грн зі спеціального. У бюджеті на 2027 рік зараз закладено близько 95 млрд грн, дві третини з яких має становити страховий фонд. Ще майже 10 млрд грн передбачено на окрему програму, а решту — на інші програми підтримки бізнесу.
Олександр Водовіз зазначив, що Метінвест розглянув близько 15 державних програм та варіантів фінансування, проте більшість із них не відповідає масштабам потреб великого бізнесу.
Зокрема, компанія подалася на програму «Точка опори», яка передбачає компенсацію витрат на оплату праці під час простою. Водночас загальний бюджет програми становить лише 1 млрд грн на всю країну, що непорівнянно мало з масштабами витрат великих промислових роботодавців на персонал.
«Є певне недопрацювання уряду в частині підтримки великого бізнесу», — сказав Олександр Водовіз.
Водночас він позитивно оцінив запуск програм страхування воєнних ризиків для бізнесу. За його словами, навіть сама поява такої програми може впливати на вартість страхування та логістики, як це було під час роботи зернового коридору.